Դասարանում

128․

Միջօրեի շոգից ու տոթից կարծես ամեն ինչ հալվել և անէացել էր։

Թվում էր, թե բացի օձերից ոչ մի կենդանի արարած չկա աշխարհում։

Լավ էր, որ նախօրոք պատրաստվել էինք։Կեսօրվա տոթին մնում

էինք մեր զով սենյակում, երեկոն անցկացնում էինք բացօթյա տաղավարում։

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s